Читання рядків навпаки за словами
Написане прочитується таким чином, що останнє слово виявляється першим, передостаннє другим і т.д. Ця вправа відучує дитину від звичного стереотипу читання ліворуч—праворуч, розвиває тонкість рухів очей і є підготовчою для наступних вправ.

Читання рядків навпаки по літерах 
Написане прочитується справа наліво так, що кожне слово, починаючи з останнього, озвучується по літерах у зворотному порядку. Ця вправа розвиває здатність до по-літерного аналізу кожного слова (прогнозування при цьому немає), створює в мовнорушійній системі установку на незвичне, несподіване сполучення звуків і гальмує довільність регуляції рухів очей, а також створює передумови для усунення поширених помилок «дзеркального читання (коли, наприклад, слово «шар» читається як «раш» і дитина не помічає помилки; тепер же, відчувши і прямий, і зворотний порядок слів і чітко усвідомивши їхню відмінність завдяки перенесенню зворотного читання з рангу випадкової операції у ранг усвідомленої цілеспрямованої дії, дитина припускатися помилок уже не буде).

Послідовне читання слів нормально і навпаки 
Перше слово (у назві цієї вправи) читається звичайно: послідовне; друге — справа наліво; третє — як звичайно: слів; четверте — справа наліво: оньламрон і т.д. Ця вправа розвиває здатність перцептивної та мовнорушійної систем працювати при одночасному функціонуванні двох протилежних установок на добре знайомі, звичні образи та штампи і на нові, несподівані комплекси — і гнучко перехо­дити від однієї до іншої. Багаторазово змінюючи дві принципово різні тактики читання: цілісну щодо слів, які нормально читаються, і неминуче фрагментарну, політерну щодо слів, які читаються навпаки, — дитина чітко усвідомлює їхню специфіку й відмінності; крім того, після зіткнення з важчим зворотним читанням у дитини формується установка на те, що звичайне читання — це порівняно нескладна, цілком посильна для неї справа.

Чистий аркуш паперу накладають на рядок так, щоб верхні частини літер було добре видно, а нижні не видно (щоб вони знаходилися під аркушем). Після прочитання першого рядка аркуш зсувається так, щоб була прикрита нижня частина другого рядка, потім третього і т.д. Можна також розрізати стару книгу або газету на смужки, а потім у кожному рядку відрізати його нижню частину. Дитині пропонують, не­зважаючи на таку деформацію, все-таки спробувати прочитати текст. Починати можна з прикриття лише нижньої чверті рядка, поступово збільшуючи прикрите до половини і навіть більше. Зауважимо, що на початкових етапах тренування ця вправа виконується легше і з великим інтересом, якщо для цього використовується текст, із яким дитина вже трохи знайома, на наступних етапах варто використовувати тексти незнайомі.

Читання рядків із прикритою верхньою половиною
Вправа аналогічна до попередньої, тільки в цьому випадку чистий аркуш накладається на текст так, щоб верхня частина рядка була прикритою, а нижня відкритою. Читати треба тільки по нижніх частинах літер. Після того як перший рядок прочитаний, чистий аркуш зсувають униз, прикриваючи верхню половину другого рядка, і т.д.
Це вправа — із секретом! Справа в тому, що будь-яка тямуща дитина швидко помітить, що коли читається верхній рядок по половинках літер, нижня відкрита цілком, і зметикує, що набагато вигідніше встигнути швидко прочитати її, поки вона відкрита, щоб потім, коли її закриють, легко видати вже готовий результат! Якщо при цьому дитина якесь слово не встигне прочитати або забуде його, тоді і тільки тоді їй доведеться відновлювати його по половинках. Багато дітей швидко переходять на таку стратегію, і це саме те, що потрібно.
Ця вправа формує сильну ігрову мотивацію, що вимагає швидкого прочитання, швидкого схоплювання відразу кількох слів (устигати прочитати будь-що, поки рядок відкритий), а у випадку невдачі задає зовнішні опори (видимі нижні частини літер), за якими можна уточнити частково побачене або виправити неправильне прочитане слово. Це вправа також украй важлива для формування словесно-логічної пам'яті, її обсягу, оскільки необхідно утримувати відразу кілька слів, її міцності, тому що утримане треба зберігати кілька секунд, і її стійкості до інтерференції — таке утримування треба поєднувати з читанням іншого рядка. Якщо дорослий зауважує, що дитина намагається діяти саме так, то цьому треба непомітно для дитини сприяти: трохи баритися, пересуваючи чистий аркуш униз.
Перераховані переваги цієї вправи дають підставу думати, що вона — одна з найсиль-ніших в описуваному комплексі і на неї варто витрачати часу більше, ніж на інші.

Складання речень з окремих слів
Речення пишуться на смужках паперу, потім смужки розрізаються так, щоб на кожному її шматку залишилося лише одне слово. Завдання дитини — переміщуючи шматки смужки з окремими словами, скласти їх так, щоб одержати зв'язне осмислене речення. При цьому вихідний матеріал варто підбирати так, щоб дитина звертала увагу як на форму слів, що вказує на їхній зв'язок, так і на їхній зміст.

Читання тексту через слово 
Читати треба не як завжди, а через кожне друге слово (наприклад, це речення треба прочитати так: Читати ... не ... завжди, ... кожне ... слово). Це вправа, по-перше, вносить розмаїття в нудний для дитини процес читання, по-друге, створює відчуття швидкості читання, що дуже важливо для зміцнення віри в себе, по-третє, підсилює довільну увагу в процесі читання через необхідність додатково регулювати вибір слів, що читаються, і, по-четверте, сприяє розвиткові активності очей дитини завдяки постійному чергуванню швидких і повільних рухів очей.

З Інтернету